Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-62)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (tarpi-Taz)

tarpi кт довга корзина – печ. Терпі-Хоба та г. Терпіне-Бурун на Карабі-Яйлі.

tartıq кт витягнений; стягнений; натягнутий (від tart- TRa{ тягнути; важити; молоти зерно, tart- т важити; смикати, трясти, дт тягнути, тягти) – дж. Дардик-Чешме біля с. Ай-Серез.

tarxan кт, tarhan т шляхетна, привілейована людина, звільнена від повинностей і сплати податків, tärhan п тархан – титул придворних вельмож при тюркських ханах, tarqan, tarxan дт титул правителя, turhan т аристократ, дворянин; воджь (племені), князь, дархан хмонг. майстер; священний, недоторканий; заповідний; вільна від повинностей особа – с. Тархан (три ойк.), Тарханлар (два ойк.), Біюк- та Кучук-Тархан, Алма-Тархан, Сеїт(лер)-Тарханлар, Тюп-Тархан, Учкую-Тархан, Тархан-Сунак, п-в Тюп(Діп)-Тархан (Тарханкут), городище Топетархан (Херсонес), пор.: пл. тархан (гайна) башкирів, род. підр. даркан у киргизів, рід дарган у тоджинців, пл. дархат монголів.

tas кт, т таз; келих, чаша; миска < п tas тс (пор. а tāsat таз) – дж. Тас-Чокрак. Пор. keres, legen, qazan, tekne, λεκάνη, πινάκα, σκάφη, σπυρίς.

taş кт, дт, daş т, tas н – камінь; камінний, кам`яний – камінь Беш-Бармак-Таш біля с. Кореїз, Екі-Таш, Судак-Таш біля с. Ай-Серез, Ташкесен біля с. Кутлак, Тешік-Таш, Такин-Таш біля Балаклави, Чакил-Таш, Чалма-Таш, Чубар-Таш біля с. Сабах-Елі, Узун-Таш, Уч-Таш (три назви), Хибла-Таш, камені Біюк-Ташлар біля с. Туак, г. Таш-Басти, Ташкалан на Керч. п-ві, Таш-Кора, Сіврі(Сююр)-Таш, Уч-Таш біля р. Каспана, Язил-Таш, Яман-Таш біля р. Бурульча та р. Каспана, г., с. Кизил-Таш (три ойк.), г., с. Кок-Таш, хр. Таракташ і с. Біюк- та Кучук-Таракташ, ск. Чабан-Таш, м. Такиль-Таш, Таш-Качик, ур. Таш-Азбар на Карабі-Яйлі (див. azbar), ур., с. Койташ-Дере (див. qoytaş), б. Ташкой (пор. qoytaş), яр Куєнташ-Узень біля с. Коз, Тумалак-Таш, дж. Таш-Чешме, Таштан-Чокрак, Ахташлар, Делік-Таш, Сари-Таш біля г. Чучель (там скрізь туф), Уч-Таш на південь від Карабі-Яйли, Ташаран в Байдарській дол. (див. aran), Хайрам-Таш, р. Таш-Кура (притока Сарису; див. qora), ур. Таш-Аїр біля р. Кача (див. ayır), Таш-Хапу біля с. Отуз, Хабах-Таш, ур., с. Айташ, прохід Таш-Хабах-Богаз на г. Демірджі, пас. Креч-Таш, Мермер-Таш, Челек-Таш, Чоюн-Таш, с. Таш-Алчин, Таш-Басти, Таш-Іляк, Таш-Казган-Конрат, Таш-Кую, Таш-Кую-Кенеґез, Таш-Ярган(Джарган), Айташ, Акташ (два ойк.), Єлан-Таш, Нагайчи-Ахташ.

taşçı кт, т, tasşı н каменяр (див. taş, -cı) – с. Тащи-Конрат, пор. також: рід тачи у казахів.

taşlı кт, т, дт, taslı н каменистий, кам`янистий – г. Ташли-Бурун, Ташли-Кир біля с. Топлу, г., кур. Ташли-Оба (три назви), водоймище Ташли-Ґоль, луг Ташли-Коль, ск. Ташли-Тогай на Карабі-Яйлі, с. Ташли-Даїр, -Кипчак, -Конрат, -Тама, -Шейх-Елі, Ікі-Кесек-Ташли. Із селом Ташли-Шейх-Елі, ймовірно, пов`язане походження одного з чотирьох суфійськіх братств дервішів, відомих у Криму під загальною назвою Dört ocaq “чотири вогнища”: Çoyunçı(lı), Küleç(li), Qaçı і Taşlı (див. çoyunçı, Küleç, Qaçı).

taşlıq кт, т, дт, taslıq н камениста місцина – Ташлицький кадилик, с. Ташлик-Даїр.

Tat кт тат, гірський і південнобережний татарин (кримські ногайці терміном тат називали всіх кримських татар), т чужинець (так турки називали головним чином арабів та іранців), дт чужоземець, іноплемінник – с. Тат-Елі. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

Tatar кт, н, т татарин, т гонець, дт назва народу, татаар хмонг. татарин – с. Татар-Кой, Татар-Осман-Кой, Татар-Базар, Татар-Джолман, Сариколь-Татар, г. Татар-Ялга біля с. Лакі, хр. Татар-Хабурга, дж. Татарбі. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Türkmen, Urum, Urus.

Tatış антр. (див. Tat, -ş) – с. Татиш-Конрат.

tav, див. dağ – г. Таубаши, Кара-Тав, Каратау, Массандра-Тау, Орта-Тау, Тас-Тау, ліс Авджи-Тав біля Феодосії та с. Терсхонди, Алі-Тав біля с. Татар-Осман, Тавчик біля с. Камишли (див. -cıq), с. Тав-Бадрак, Тав-Базар (пор. також: рід таубасар у казахів), Тав-Бораган, Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень.

Tavke антр. – с. Тавука, пор.: род. підр. тауке у казахів, тооке у киргизів.

tavşan кт, tavışğan, tavuşğan дт заєць – г. Біюк-Таушан біля с. Біюк-Узеньбаш, дж. Таушан-Чокрак, ск. Таушан-Кая біля с. Ворон, с. Тавшан(Таушан)-Базар. Пор. qoyan.

tavuq кт, tavuk т, tavıq н, taqağu, taqığu, taquq дт курка – канава Таухчихбар біля р. Ворон, див. –cıq, bar.

Tavuq антр. (див. tavuq) – с. Таук (два ойк.).

taxta кт, tahta т, takta н дошка; дощаний, дерев`яний < п taxte дошка, щит – с. Тахта-Джамі, Тахта-Сарай, дж. Тахтали-Кішме, Тахтали-Кош (див. -lı).

tay кт, н, т, дт стригун – г. Тай-Коба на Карабі-Яйлі, пас. Тай-Отлак біля с. Суїнаджи, с. Ак-Тай (локалізується на Перекопі або на Керч. п-ві).

-tay (-day) афікс, притаманний монгольським антропонімам, має значення “подібний до” – с. Калантай (Калимтай) (пор. кирг. quluntay бадьорий і жвавий, букв. “як лоша-сисунець”, від qulun; кт quluntay лоша), Чеголтай.

Tayğan антр., tayğan дт хорт, хортиця, тайга(н) хмонг. хорт; тайган (< кит.) євнух – с. Ашага- та Юхари-Тайган, Барин-Тайган.

Taymaz “неперебутній” антр. (пор. кирг. tay- ковзати, ковзатися; убувати і див –maz) – г. Таймазлар біля с. Біюк-Озенбаш, с. Таймаз, див. також Toymaz, пор.: пл. таймаз в узбеків.

taz кт, т, daz т голий, плішивий, лисий, taz н шолуді; паршивий, дт шолуді, лисина; паршивий, шолудивий, плішивий, taz yer позбавлена рослинності, солончакова місцевість, tas т голий, безволосий, плішивий < п tas лисий; безволосий – г. Таз-Агармиш, Таз-Оба, Тас-Кая, Тас-Тау, пагорби Тас-Тепе біля с. Ефенді-Кой, дж. Таз-Чокрак. Пор. çıplaq, ψιλός.

Taz ген. (див. taz) – с. Утли-Таз (“керчський народ Утли-Таз” у ярлику Мугаммед-Ґірея), пор.: пл. таз(лар) башкирів, рід таз(лар) ~ таздар у казахів, даз у туркменів, сеок тастар у тубаларів.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования